Історія підлогових покриттів сягає своїм корінням в далеке минуле, коли люди почали шукати способи зробити своє житло більш комфортним і теплим. У стародавніх цивілізаціях, таких як Єгипет, Месопотамія та Рим, покриття для підлоги виготовлялися з натуральних матеріалів. У Єгипті використовували тростину та солому, які плели в килимки, що захищали від холоду та пилу. У Месопотамії та Римі застосовували глиняні плитки та мозаїки для створення міцних та декоративних поверхонь. Римські мозаїки, виконані з маленьких шматочків кераміки та каменю, були не лише функціональними, а й витворами мистецтва, які прикрашали будинки знаті та громадські будинки.
У середні віки покриття для підлоги стали більш різноманітними. У Європі з'явилися дерев'яні підлоги, які зазвичай покривалися солом'яними килимками або тканинними настилами для утеплення. У замках та будинках багатих людей почали використовувати килими, привезені зі Сходу, що свідчило про високий соціальний статус. В Азії, особливо в Китаї та Японії, популярними були циновки з бамбука та соломи, які також виконували роль меблів, створюючи простір для сидіння та сну.
З настанням епохи Відродження та поширенням торгівлі килими стали доступні ширшим верствам населення. В Італії та Франції почали виробляти власні килими, часто з використанням східних мотивів. У цей же час у Північній Європі з'явилося паркетне покриття, що є складними геометричними візерунками з дерев'яних планок. Паркет швидко завоював популярність завдяки своїй естетиці та міцності.
У XVIII-XIX століттях, з початком промислової революції, виробництво покриттів для підлоги значно спростилося і здешевилося. У цей час з'явилися лінолеум і каучукові покриття, які стали широко використовуватися в громадських та житлових будинках завдяки своїй довговічності та простоті догляду. Лінолеум, виготовлений з натуральних матеріалів, таких як лляна олія та деревне борошно, став першим масовим покриттям для підлоги, доступним для середнього класу.
